No pain, no gain.
Люди все так само безграмотні... а може, все більше? Мав в руках книжку, передмова by якийсь там кандидат філологнічних наук... навіть і той. Смішно.

Трошки давніше мав випадкову розмову, з якої підтвердилось, що народ упереджено ставиться до аніме. Анімешників, відповідно, вважає ненормальними. Мені пропонувалось сходити до психіатра.



Вердикт: ну й що мені до того всього?

Настрій вже довго безпідставно, навіть ірраціонально няшний. Сесія могла б кінчитись вчора, якби знав наперед те, що відомо зараз... а так треба чекати вівторка.

Якось так завжди виходить: сюди добираюсь, і все вилітає з пам'яті, про що хотів писати.

@настроение: няяяяя!

@темы: Особисте, Життєве