No pain, no gain.
Дурня в світі діється. Нехай тільки в моєму розумінні, але чимось іншим вона від того не стає.
В суботу після дзвінка Сета ломанувся на Погулянку, на СВІМ (ака спортивно-військові ігри молоді?) вступити в команду. Поки добрався, команда вже зібралась, але це не принципово. В цілому пізнавально було. Тільки так і не розумію, люблю слухати урочисто-офіційні промови чи ні. Взагалі-то ніскільки я їх не люблю, але до чого смішно часом буває... кажу ж, дурня діється.
А може, мене просто занадто плющить... скидається на те, що останнім часом це нормальний стан. Більш-менш невимушено спілкуватись, очевидно, можу тільки через чат або щось подібне. Просто не виходять в мене реальні розмови.
Вчора (в суботу) пробив цілу бібліотеку. Правда, то все зіповані txt-шки, але нічого. Зате там фантастики гора ^_^
Вчора ж таки довелось ще раз переконатись в бахнутості нашого факультету. Прийшов знайомий з тим, щоб помогти йому набрати курсак. Я, як відомо, занадто добрий. Два важливі пункти: 1) курсак захищати в понеділок (себто вже сьогодні); 2) в суботу вдень ще ніц не було. Ня. Сорок разів ня. Коли щось попало на очі (плюс-мінус половина) - 50% формул. Я їх набирав колись один раз небагато. Це ще нічого, вчора були ксерокси. Сьогодні 3 сторінки рукописних суто формул.
Смішно, але набрали, навіть докупи зліпили.
З реніксального. Звик резинку в періоди невикористання вішати на руку як браслет. Один раз поклав просто так, потім довго шукав.
Хочу червоний плащ і оранжеві окуляри. Без пістолета якось обійдусь... так наче без тих двох речей - ні. Плющить. Взагалі, а не надто багато я хочу?
В нашому гуртожитку унікальний чат. Прощання затягуються надооооооооооооовго. Часом навіть переходять в іншу тему. Strange.
Чи то лижі не їдуть?
В суботу після дзвінка Сета ломанувся на Погулянку, на СВІМ (ака спортивно-військові ігри молоді?) вступити в команду. Поки добрався, команда вже зібралась, але це не принципово. В цілому пізнавально було. Тільки так і не розумію, люблю слухати урочисто-офіційні промови чи ні. Взагалі-то ніскільки я їх не люблю, але до чого смішно часом буває... кажу ж, дурня діється.
А може, мене просто занадто плющить... скидається на те, що останнім часом це нормальний стан. Більш-менш невимушено спілкуватись, очевидно, можу тільки через чат або щось подібне. Просто не виходять в мене реальні розмови.
Вчора (в суботу) пробив цілу бібліотеку. Правда, то все зіповані txt-шки, але нічого. Зате там фантастики гора ^_^
Вчора ж таки довелось ще раз переконатись в бахнутості нашого факультету. Прийшов знайомий з тим, щоб помогти йому набрати курсак. Я, як відомо, занадто добрий. Два важливі пункти: 1) курсак захищати в понеділок (себто вже сьогодні); 2) в суботу вдень ще ніц не було. Ня. Сорок разів ня. Коли щось попало на очі (плюс-мінус половина) - 50% формул. Я їх набирав колись один раз небагато. Це ще нічого, вчора були ксерокси. Сьогодні 3 сторінки рукописних суто формул.
Смішно, але набрали, навіть докупи зліпили.
З реніксального. Звик резинку в періоди невикористання вішати на руку як браслет. Один раз поклав просто так, потім довго шукав.
Хочу червоний плащ і оранжеві окуляри. Без пістолета якось обійдусь... так наче без тих двох речей - ні. Плющить. Взагалі, а не надто багато я хочу?
В нашому гуртожитку унікальний чат. Прощання затягуються надооооооооооооовго. Часом навіть переходять в іншу тему. Strange.
Чи то лижі не їдуть?
-
-
21.05.2007 в 13:28-
-
21.05.2007 в 13:28-
-
21.05.2007 в 21:41хоча плющить всіх по-різному.
-
-
21.05.2007 в 21:49-
-
21.05.2007 в 21:53-
-
21.05.2007 в 22:13-
-
21.05.2007 в 22:41-
-
21.05.2007 в 23:29Сесія, блядь.