No pain, no gain.
"Пітьма вогнища не розпалює..."

Книжка місцями прекрасна. Місцями. А періодично бісила. І виписок більше могло бути при бажанні.



"Чому ж ми лише наївно, легковажно теоретизуємо, шукючи с л о в е с н и х пояснень смерті - пояснень релігійних, наукових, містичних... і звичайних - життєвих, тривіальних..."

"Хіба намальований або описаний у слові смолоскип тотожний ж и в о м у вогню?"

"...так званої "культури"..."

"Юрист - лише сторож параграфа!"

"Чому вони втікають від вашої "реальності"?"

"...ви вмираєте на полях нескінченних війн, щоб ми могли вмирати після вас..." (дорослим від дітей)

"...ненависними знаннями..." (про систему навчання?)

Десь тут згадалась пісня "Child" by D.Marouani(?), а саме рядок з приспіву - "just because we are small"

""Д і т и - наше майбутнє!" - запевняєте ви.

Це брехня. Д і т и - ваше минуле!"

"...с в о б о д а - антипод з а к о н у..."

"Не стрималися, з'їли нещасне яблуко. І породили Кримінальний Кодекс!"

"Мистецтво стало відчуженим баченням відчуженого світу."



І кілька формулювань.

"ЗАКОНОЦЕНТРИЗМ"

"іманентне саморозкриття"

"учасники "реальності""

"Поліалектика"

"насолоджуватись правом"