No pain, no gain.
Дві цитатки... і до порядку, хоча який там порядок 
"Мы никому не причиняем никакого зла, а что касается наших собственных шкур, то мы вправе протыкать их сколько нам угодно."
Буссенар, "Похитители бриллиантов".
"...если только можно говорить о сторонах шара..."
Буссенар, "Сын парижанина". Тільки не питайте, нащо я це читав.
Важливо не стільки те, що читаєш, скільки те, що вичитуєш.
Чити пай, себто пити чай, стає звичкою помалу. Це ще, як виявляється, розумову діяльність трошки стимулює... але потім.
А в кав'ярнях і тому подібних закладах каву надто маленькими порціями подають.
Треба десь на горобину розжитись.
Хапнуло би мене щось за голову та постукало об стіну! Умудрився вчора в бібліотеці вдруге майже підряд ту саму книжку взяти. Навіть те не виправдовує, що з дивної примхи перекладача (руки відривати за таке!) назва абсолютно інша, причому не маю уявлення, як вона змісту стосується - порівняти "Странствующий дьявол" і "Сияющий" (для культурного розвитку, якщо це не некоректно сказано, почав трошки Кінга читати ). Але подумати: не те що не розкрив, навіть в анотацію не подивився. 
Та нехай... посміявся, та й по тому. Іншу взяв, тільки довго не читав, бо, як уже стукалось вище, великі дози різного чаю (правда, я ж іще на липу розжився!
) стимулюють розумову діяльність. Щойно (написано о 3.15 ночі - що такого, ніч для того і є, щоб не заважали ) написав алгоритм проведення замкнутої лінії при грі в крапки... зачепило мене все-таки . Чаю на той момент випито було знов-таки не менше трьох літрів, правда, починаючи з 9-ї вечора.
Паскудно все-таки бути програмістом без компутера.
Трошки пізніше (вночі в сенсі) ще нарешті додумався, як визначити, чи належить точка трикутнику. Ура і респект мені
Тільки блокнот мій від останнього трошки постраждав. Нічого, переживе.
"Мы никому не причиняем никакого зла, а что касается наших собственных шкур, то мы вправе протыкать их сколько нам угодно."
Буссенар, "Похитители бриллиантов".
"...если только можно говорить о сторонах шара..."
Буссенар, "Сын парижанина". Тільки не питайте, нащо я це читав.
Важливо не стільки те, що читаєш, скільки те, що вичитуєш.
Чити пай, себто пити чай, стає звичкою помалу. Це ще, як виявляється, розумову діяльність трошки стимулює... але потім.
А в кав'ярнях і тому подібних закладах каву надто маленькими порціями подають.
Треба десь на горобину розжитись.
Хапнуло би мене щось за голову та постукало об стіну! Умудрився вчора в бібліотеці вдруге майже підряд ту саму книжку взяти. Навіть те не виправдовує, що з дивної примхи перекладача (руки відривати за таке!) назва абсолютно інша, причому не маю уявлення, як вона змісту стосується - порівняти "Странствующий дьявол" і "Сияющий" (для культурного розвитку, якщо це не некоректно сказано, почав трошки Кінга читати
). Але подумати: не те що не розкрив, навіть в анотацію не подивився. Та нехай... посміявся, та й по тому. Іншу взяв, тільки довго не читав, бо, як уже стукалось вище, великі дози різного чаю (правда, я ж іще на липу розжився!
) стимулюють розумову діяльність. Щойно (написано о 3.15 ночі - що такого, ніч для того і є, щоб не заважали ) написав алгоритм проведення замкнутої лінії при грі в крапки... зачепило мене все-таки . Чаю на той момент випито було знов-таки не менше трьох літрів, правда, починаючи з 9-ї вечора.Паскудно все-таки бути програмістом без компутера.
Трошки пізніше (вночі в сенсі) ще нарешті додумався, як визначити, чи належить точка трикутнику. Ура і респект мені
Тільки блокнот мій від останнього трошки постраждав. Нічого, переживе.
-
-
04.10.2006 в 23:46а декілька літрів чаю,можна замінити на літер кави...одна і та ж дія..Хоча липовий чай,це смакота!
p.s. скільки разів до туалету за день бігаєш?
-
-
05.10.2006 в 14:42Дія, може, і така сама, але кава вип'ється скоріше... а з чаєм можна кілька годинок сидіти, так що... Тільки не треба думати, що я кавою гребую
і p.s.: чи ж то мені охота рахувати? Хоча взагалі від дня залежить.
-
-
06.10.2006 в 23:58а ти у клюбах сидиш?(скіко на то бабла йде..ууу..якби економив,давно б розжився!!!)
-
-
07.10.2006 в 14:52Якби економив, давно пропав би )))