No pain, no gain.
Пробую про сни...



Задумуюсь останнім часом все частіше про те, що сновидіння - можливо, альтернативна форма реальності. Форма, утворена пропусканням сприйнятого не через свідомість, але крізь підсвідомість, якби... переосмисленням не активною складовою інтелекту...

Через те й комбінації дивні. Мені от останнім часом майже щоночі сюжетні сни сняться, і сюжет, навіть по осмисленні, є...

Якби ще їх запам'ятовувати в деталях...

Уявіть: сниться вам щось, чого реально не було, але правдоподібне; з участю знайомих вам людей; з подіями і об'єктами, які реально існували - але в нових, небачених комбінаціях... Що це? Просто гра неконтрольованої уяви?

Навряд, по-моєму.Це те, чого вам хочеться, щось таке, що з існуючої (не зважайте, я фантастики начитався у свій час) реальності випадає, неможливе в ній. Щось на зразок магії. Таке, що своїм існуванням щось зламало б в існуючій так званій об'єктивній реальності.

А може, через це сни й не переходять в реальність?

Знаєте, коли я бачу сон, я справді наче живу. Кажуть, іноді спиш - і розумієш, що спиш. Зі мною не буває. Якщо сниться щось, то розумію, що снилось... тільки коли прокидаюсь і хочу додивитись сон...

А часто таке буває. Жаль...

Скільки ж снів обірваних було...



Мені часом хочеться заснути надовго-надовго, і щоб мене ніхто не рухав... і пожити життям сновидінь, сновидця...