No pain, no gain.
Поганий, одне слово, з мене алхімік :)
В жанри сам собою додався хоррор. Через те й кінець. Бо то вийшло задуже.
Як воно завжди - тільки почнеш чути в собі оптимізм - зразу й по голові стукне чимось тяжким і твердим. Фігурально, звичайно.

Надихався попелу, певно, за рік наперед. Дурно що респіратор. З півбочки і довго потім ледве дихав - перше в попелі, тоді - як димом не туди крутне.
Ну і хоть не такий чорт страшний, як би він того хтів - але най там себе той вбиває, хто має до того бажання :)
Якось так.

@темы: Життєве