Мы пьем чай в старых квартирах,
Ждем лета в старых квартирах...
Із застереженнями. Наприклад, ми на даний час - це тільки я, і літа ще не чекаєм, ще зимою не насолодились. Але все одно бошетунмай.
Сніг випав. Вчора лежав, правда, танув помаленьку. І все одно до сьогодні долежав, бо ледь підморозило. А вчора, вже під вечір, я надвір вийшов - раніше просто не було бажання - так снігом пахло!.. Рідко таке й буває.
Перечитав "Порог" Ле Гуїн. Мені казали, що "Волшебник Земноморья" - страшна книжка. Вони цеї не бачили просто.
Але що з того, що страшна? У Ле Гуїн всі твори якось... ну не знаю, як це виходить, але добрі, хороші.
Взявся за оповідання Желязни.
Петько з Іванкою якось так зійшовся тільки що не моментально, мені аж смішно. Характер в нього якийсь комунікабельний. На відміну від мого: не заважайте мені, то й я вам не буду.
Сьогодні Петька вже в школу приткнули. Без своїх курйозів не обійшлось, звісно.
Маленьке питання: стане нормальна людина собачити до CD-плеєра касетний магнітофон? Бо мережевий приймач - вже пройдений етап.