А тепер про книжку.
Це "На берегу" Невіла Шюта.
Хоч і про смерть цивілізації, але на рідкісно гуманна і добра...
Є фільм. Однойменний. Режисер - Стенлі Кубрік. Хочу подивитись
З-поміж наступного частину вона і викликала.
Часом настільки тонке, ліричне сниться, що аж образа бере, коли просинаєшся...
В мить, коли думка виникає, записати її не раз буває тяжко.
По суті, привітання - це попередження про появу, сигнал. Для чого ж воно на письмі?
Якщо уподобити композитора письменнику, музиканта - читачу, - то з ким порівняти слухача музики?
Чи так уже потрібні сльози, щоб плакати?
Музику, взагалі-то, ставлять, щоб слухати.
Але часом - щоб чути.
Це до того, що в мене сьогодні була ніч музики.
Людино, ти знаєш, що ти - мрія дельфіна?..