29.06.2006, 9.00, в Ковелі на автовокзалі.
Нема слів. Ні, я знаю, що зі мною всяке може трапитись, але "може трапитись" і "сталось" - це трохи різні речі. Вийшла історія з заголовком "Як Unrecognized їхав зі Львова до Шацька за 13 гривень" .
Для повноти картини мушу скзати, що тоді, коли починалась історія, "смеркалось". не дуже суттєво, але цікава деталь.
Почну з того, що двадцять хвилин чекав на маршрутку, після чого плюнув і пішов пішки з розрахунком сісти десь по дорозі. Як же, дожене мене щось... любесенько собі дочимчикував до самісінького вокзалу (це 8-9 км, причому мав на собі дві сумки). Симптоматично, що зустрів аж чотири маршрутки, якими міг би доїхати від гуртожитка.
Поки добрів до вокзалу, зовсім смерклось. Мав при собі 16 гривень з якимись копійками. Підходжу до каси, даю студентський, прошу загальний (із розрахунком на те, що він коштує так, яз з Ковеля до Львова - щось близько чотирьох гривень). Де: виявляється, 1) 28.06 закінчуються пільги студентам (поїзд о 0.32 29-го), 2) квиток коштує 11 грн. Мене то вибило з себе, даю касирці п'ятнадцять, хоч мав і одинадцять, і питаю: чого так дорого? Відповідь: "Такий тариф." Вже зовсім ні в що не в'їжджаю, механічно беру здачу і квиток, йду до колії. Трохи відійшов, думаю: скільки в мене грошей? Тільки тепер доходить, що здачі вона дала не 4, а гривню. Покопався по кишенях - набралось 2.82. Ну, думаю, історія... за що маю до Шацька їхати?.. Тільки що вголос не матюкався.
ПРиїхав тим часом поїзд. Людей в вагон напхалось... насилу найшов, де сісти. Сидів до години другої, потім поряд місце звільнилось, приліг.
Ну, до Ковеля добрався. Тут проблема актуалізувалась: як за 2.50 оплатити дорогу, що коштує 10? Рухнувся до банкомата - куди там, не видає п'ятірок. По водіях пройшовся, кажу, так є і так, в Шацьку доплачу... не беруть. Мусив Найця будити телефоном, щоб перекинула мені десятку, влетів на пиво. Але добрався, дописав вже біля Світязя.
Вчора знов рвонули на Винниківське. Калюжа, особливо якщо згадувати зараз, на березі Світязя. Але що зробиш, нема у Львові кращого. Пропливли туди-сюди-туди по діагоналі та й забрались. А що, сидіти там і втикати на тіла? Тілами там, між іншим, практично весь берег встелений і в 10-метровій прибережній смузі води їх густо. Десь глибше вже рідко хто пливе. І сидить там якийсь тип в пункті прокату плавзасобів, і товче в гучномовець одну фразу: "Озеро не перепливати", "Озеро перепливати заборонено, вертайтесь назад" - злить, на нерви діє. Але смішить - в контексті того, що там більш нема де й пропливтись толком.
Добре на Світязі - за прохід грошей не беруть, тіл майже нема... я вже не кажу про різну воду.
Але ж як у Львові буду - знов полізу в ту бовтанку, не стримаюсь. Мда...
Львів'яни, які на Винниківському купаються: дякую вам за те, що ви не знаєте, що втрачаєте (ORr'а не стосується.)
Благодать. Тимчасово.