23.06.2006, 21.35
Ще до футбольної теми. Що все-таки робить майже безглузда гра з людьми!
І ще до того ж: поясніть мені, якого чорта ганяти по Львову з українськими прапорами під сигнали авто?
Сиджу в парку ім. Франка, чекаю. Сьогодні такий дощ пойшов!.. З грозою, тільки гроза раніше була, перед дощем. Лежав тоді і її слухав... Дощ всім був чудовий, крім одного - короткий. Якби-то він досі падав!..
Блокнот мій все пошарпаніший робиться. Та й лишилось у ньому всього лиш вісім чистих листків.
Вернулось те давнє бажання писати хоч для себе? Писати, щоб не втрачати думок? Вернулось. Але з якої радості?
Боюсь, що аж з двох. Але одна - справді радість. Що цікаво, їх поєднання майже таке саме, як і три роки тому. Теж причина?
З критичних напівзауважень: "щоденник" - не дуже вдале слово.Але щось краще не так легко придумати. З існуючих - хіба що "нотатник", благо нотатки для себе й робляться.
Хочу, щоб завтра знов була гарна жарка погода. І хочу піти на озеро...
З дерева капнуло на голову. Яке ж приємне відчуття!.. Тільки мало його. І води в краплі мало.
А прямо зараз я померзнути хочу...
Ще тоді, як додому останній раз їхав, писав аби про що, лиш би писати. Зараз - хочу про щось важливе, хороше - тільки не знаю, про що. Зате маю ще один паскуднуватий відрізок життя.
Нічого. минеться. Шкода тільки, що й хороше минається...
Темніє. Що ж - не моя в тім вина...