пятница, 17 февраля 2006
17:39

No pain, no gain.
Цитата:



Дневник ведется с 09.11.2005

Всего просмотров: 408

В среднем в день: 4.08



Це що, я вже сто днів тут?..

URL
четверг, 16 февраля 2006
17:23

No pain, no gain.
Нет собі глюкає. Певно, по всьому Львову - сьогодні й там глюкає, де завжди нормальний був...

@настроение: глючно трохи...

URL
16:43

Іноземні мови

No pain, no gain.
Мені якось тяжко сприймати мову, яка мені чужа... чужа - це таке от суб'єктивне відчуття... ну не моя вона. Приклад - англійська. Класу до 9-го я її вчив всерйоз, виключно через те можу вчити досі. Але вона мені тяжко дається. Мова чужих людей, з чужим менталітетом...

URL
вторник, 07 февраля 2006
17:19

No pain, no gain.
Поганий інгліш...

От і вір після цього в людей.

А візьми перестань, якщо почнеш... Не так воно просто, як здається...

URL
пятница, 03 февраля 2006
15:00

No pain, no gain.
Сиджу в інеті, лажу по знайомих ресурсах... Тоскно...

URL
13:39

No pain, no gain.
Здав алгебру. Фарс, пародія на всю систему освіти...

URL
четверг, 02 февраля 2006
17:26

No pain, no gain.
Сесія вже заїла...

URL
вторник, 31 января 2006
15:32

No pain, no gain.
Вчора здав програмування. На 3. Могло бути 5... заглючила, зараза!

Хоч те добре, що 3 - автоматом :)

URL
суббота, 28 января 2006
20:56

No pain, no gain.
Сиджу, качаю NGE. Зв'язок щось дохлуватий...

URL
среда, 25 января 2006
18:38

Казка... чи не казка?

No pain, no gain.
Unrecognized їхав до Львова. Вставати довелось о пів на п'яту ранку -до Луцька, хоч це й кругом, він хотів їхати з олімпійцями - давно не бачив свого колишнього вчителя інформатики, та й до Львова раніше було б краще добратись. Очікувалось, що від школи буде транспорт. Виявилось, що так і буде - в Любомлі. Ну та нічого, - думав Unrecognized, - це ж якихось тридцять км.

Unrecognized купив квиток. Він знову не виспався, тож чекав автобуса з нетерпінням - яке-не-яке, а все ж сидіння... Автобус нарешті підійшов - з невеликим запізненням. Але спати, як не дивно, розхотілось, тож наш "герой" (?) змусив працювати голову, згадав щось із давнішого і почав (йому так здавалось) балачку з дівчатами-олімпійками. Слово за слово - скільки там до того Любомля...

В Любомлі довелось чекати пересадки. Після теплого автобуса холод станції... Робити нічого, розмова вже давно повисла, чекати невідомо скільки... Unrecognized механічно - ховав від морозу - опустив руки в кишені. Намацав якийсь папірчик - виявилось, квиток до Любомля. Ворухнулась думка: "Оця от мала холерина дає мені право на проїзд енної кількості кілометрів, в даному разі від Ш до Л. Що це є? Всього-навсього клапоть паперу, який нерівномірно відбиває світло. Знущаються. Іронія в тому, що за цей шмат паперу я мав віддати інший, принципово не відмінний - все та ж нерівномірність у відбиванні світла. Щоправда, той був значно приємніший на вигляд... а тут якісь чорні лінії і значки на білому фоні, тільки і всього... Той хоч кольоровий був... чекай, я ж іще за цю нікчемну паперину, крім усього іншого, ще й металеве кружальце віддав, оброблене - ясно, що воно більшого варте, ніж оце-от..." - іронічно міркував Unrecognized, не помічаючи, що думає вголос, що люди здивовано оглядаються і хитають головами...

"Що я там казав про значки? В них же якийсь зміст зашифрований... відомий тим, хто систему кодування вивчав. Очевидно, що ніякого іншого навантаження темні ділянки на білому фоні паперу не несуть. Ні, ви подумайте, як люди знущаються з фізики! Розміщувати певним чином контрастні ділянки тільки для того, щоб передати комусь інформацію, в основному абсолютно непотрібну, якогось запобіжно-технічного змісту!.. Причому для отримання інфи потрібно знати код - а системи кодування, мені пригадується, дуже різні... і залежать, як не дивно, від географії - абсурд? А скільки всякої техніки створено для нанесення на поверхні субстанцій, які просто по-іншому відбивають світло..."

Unrecognized'а смикнули за рукав. Підійшов любомльський мікроавтобус. Пасажири на станції позбулись ненормального. Думки про папір довелось відкласти на неозначений час.

Вопрос: Як?
1. Нікуди не годиться 
0  (0%)
2. Так собі 
0  (0%)
3. Нормально 
0  (0%)
4. Читабельно 
1  (33.33%)
5. Сильно 
2  (66.67%)
6. А звідки це взагалі взято? 
0  (0%)
Всего:   3
URL
воскресенье, 22 января 2006
20:39

No pain, no gain.



URL
19:22

No pain, no gain.
Все ніяк не напишу сюди кілька свох казок для... хто слухатиме.

URL
понедельник, 16 января 2006
18:40

Фікція

No pain, no gain.
Їхав сьогодні до Львова хитрими маршрутами... Згадав про тему фікцій. Є з чого почати: квиток в руках. ну й давай попутникам своїм голови морочити: з якої речі шматок паперу із нанесеною речовиною, яка інакше відбиває світло, дає право а проїзд від пункту а до пункту бе? Причому за цей шмат паперу потрібно віддати кілька дещо більших шматків, які нічим принципово не відрізняються.

А якщо подумати - так і є. Не знаю, чи зрозуміли мої дівчата, що то усе було всерйоз, хоча й маскувалось під напівсонну нісенітницю.

URL
понедельник, 09 января 2006
14:14

No pain, no gain.
Народ, у вас хоч реклама якась людська. А в мене все то труби, то електрообладнання, то лінії розливу горілки... Як не щастить, то всюди :(

URL
вторник, 03 января 2006
17:22

No pain, no gain.
Не знаю, за які заслуги, але довелось мені дещо зрозуміти...

А саме:

1) тепер я належу до тих небагатьох, хто насмілився взяти собі ім'я;

2) я той, ким назвався.



To be unrecognized means to be unusual...

To be unusual means to think in another way.

To think in another way means to change the world!

URL
пятница, 30 декабря 2005
15:23

No pain, no gain.
Милістю центральної особи у Всесвіті Лариси Іванівни Довбенко маю незалік з англійської. Спасибі, мені тільки цього не вистачало!

Чорт її не візьме. А жаль.

URL
15:18

Враження: форум НК

No pain, no gain.
[Мало бути від 25 грудня] Як і мало бути, народ запізнився. Врешті зійшлись. Було дев'ятеро (пізніше восьмеро, шестеро, п'ятеро, троє, я забрався :) ), не пам'ятаю, як всі пишуться, тому не перелічую. З'їздити було варто.

runhouir16: Микита - дуже харизматична людина. На свого форум-персонажа не схожий зовсім, вгадати, хто він є, було б тяжко.

Джайлз: чимось схожий на мене, чим - не знаю... невловно якось.

URL
воскресенье, 25 декабря 2005
07:35

No pain, no gain.
Сьогодні і вчора я в Києві.

Видзвонив Карпука, той - Сашу, зустрілись в центрі, побалакали про студентське життя, посиділи над склянкою соку... Сергій раніше пішов, ми з Сашею ще на Майдан Незалежності сходили, якраз на відкриття ялинки трапили. Не щодня таке побачиш, і не щодня таке взагалі буває... Грандіозний феєрверк. Ми ще перед тим думали, з якої нагоди концерт. Саша забрався, а я лишився зі своїм настроєм наодинці. Хотілось щось зробити неординарне, вимутити щось таке... Наприклад, на всі гроші купити квітів і вручати по квітці кожній дівчині, абощо. Жаль, не дійшло до того - я, на біду, ще не настільки божевільний...



Книжку свою не знайшов. Зате бачив аніме. Правда, на DVD... а де я їх читатиму? Але в плані продажу аніме Київ, безсумнівно, стоїть вище Львова.



Історія з моїм диском закінчилась точно так, як я й очікував: в гуртожитку реакцією було "Ти шо, дурний?!" А так і є, як їм ще не дойшло?.. Так що не буде, певно, в Україні розуміння аніме.

@музыка: Enigma - Sadeness

@настроение: досі часткова ейфорія

URL
пятница, 23 декабря 2005
17:52

No pain, no gain.
У нас сніг постійно йде...

Хоч це добре.

Намірився сьогодні в Київ.

І випадково побачив анімешний диск... не втримався.

URL
среда, 21 декабря 2005
14:15

No pain, no gain.
Для чого вірити в людей, якщо вони щодня цю віру топчуть?

URL