Access control configuration prevents your request from being allowed at this time. Please contact your service provider if you feel this is incorrect.
В п'ятницюна тренування прийшов Танат, всіх розбакланив, придумав спаринги без мечів, з використанням замість клинка передпліччя й ребра долоні. Всіх вштирило.
Чат в нас дійсно специфічний. Виключно через мою чемність (читати "не поліз в настройки на чужій машині") сприйняли за особу протилежної статі. Як після цього не розіграти людину?
P.S. Півдня пив пиво. Поставлене. Щось тут не так.
Останнім часом почуваюсь затишно тільки в певному товаристві. І то не до кінця.
Аська теж порожня.
Все якесь поверхове. Тобто таким бачиться. Що, в принципі, несуттєво. Все одно інакше воно не сприймається, отже, інакшим не є.
"Це так принципово?" (С) Сет.
Ні, це не принципово. Ніскільки не принципово. Взагалі, якщо практично все робиться добровільно (С), то чи хоч що-небудь принципово?
Тільки у твоєму власному сприйнятті. Якщо в тебе є той самий так званий кодекс честі, який, в принципі, придумується тобою добровільно і самостійно і т.д.
Свобода волі конституційно задекларована, користуйтесь, мовляв.
Хоч я й ідеаліст, мені починають імпонувати негативні анімешні герої. Вони, як правило, логічні.
Запасу лексики, яка не є т. зв. ненормативною, починає не вистачати.
Недавно знов перечитав Акутагава. Коментарі зайві. Ключове слово "знов".
Дурня в світі діється. Нехай тільки в моєму розумінні, але чимось іншим вона від того не стає.
В суботу після дзвінка Сета ломанувся на Погулянку, на СВІМ (ака спортивно-військові ігри молоді?) вступити в команду. Поки добрався, команда вже зібралась, але це не принципово. В цілому пізнавально було. Тільки так і не розумію, люблю слухати урочисто-офіційні промови чи ні. Взагалі-то ніскільки я їх не люблю, але до чого смішно часом буває... кажу ж, дурня діється.
А може, мене просто занадто плющить... скидається на те, що останнім часом це нормальний стан. Більш-менш невимушено спілкуватись, очевидно, можу тільки через чат або щось подібне. Просто не виходять в мене реальні розмови.
Вчора (в суботу) пробив цілу бібліотеку. Правда, то все зіповані txt-шки, але нічого. Зате там фантастики гора ^_^
Вчора ж таки довелось ще раз переконатись в бахнутості нашого факультету. Прийшов знайомий з тим, щоб помогти йому набрати курсак. Я, як відомо, занадто добрий. Два важливі пункти: 1) курсак захищати в понеділок (себто вже сьогодні); 2) в суботу вдень ще ніц не було. Ня. Сорок разів ня. Коли щось попало на очі (плюс-мінус половина) - 50% формул. Я їх набирав колись один раз небагато. Це ще нічого, вчора були ксерокси. Сьогодні 3 сторінки рукописних суто формул.
Смішно, але набрали, навіть докупи зліпили.
З реніксального. Звик резинку в періоди невикористання вішати на руку як браслет. Один раз поклав просто так, потім довго шукав.
Хочу червоний плащ і оранжеві окуляри. Без пістолета якось обійдусь... так наче без тих двох речей - ні. Плющить. Взагалі, а не надто багато я хочу?
В нашому гуртожитку унікальний чат. Прощання затягуються надооооооооооооовго. Часом навіть переходять в іншу тему. Strange.