Чого я завжди переживаю за інших?

І не показую цього.

---

Маю досить підстав вважати себе ідіотом. Як і завжди.

Добре, це так, між нами.

Більш-менш серйозно засів за програмування. Нічого важливого, правда, не пишу... так, різні невеликі потрібності Почав Delphi освоювати - не такий чорт страшний.

І ще цікаво: коли перестану робити дурні помилки, які найтяжче шукати?

Переконався, що NwN - все-таки геніальна забавка. Наткнувся там на концепцію Істинного Імені - неповну і перекручену трохи, але все-таки...

До того ж: люди, є в мені яка-небудь харизматичність? Хоч на три копійки?..

А то смішно часом робиться.



something more?..

---

Ще два слова

Перспективи є... тільки чогось далеко-далеко. За неозначеним часом.

---

Трохи перезлився. Вже можу з людьми говорити.

Комп'ютер - все-таки зло. Особливо коли до інтернету не підключений.

Чогось виписки перестав робити, хоча наче й не менше читаю... До речі. Трапилась в руки "Игра Эндера" О.С.Карда. Свої премії заслужила... але ж до чого психанута!

Мені хоч вночі почали спокій давати. Мало, правда. Ну, хоч щось.

Як завжди, те, що хочеться згадати в голові не тримається.

До Львова хочу... Бо тут пропав би. Альтернатива: гризтись або здуріти.

А гризтись я взагалі-то не схильний...

---

Час є. Ідеї нема. І, як завжди, ні з ким навіть чаю випити.

Щось знов починаю трохи чи не на все підряд злитись.



Из Омеласа уходят. Но никто никогда туда не приходит - во всяком случае, нигде об этом не упоминается. Не означает ли это, что счастье не является необходимостью?

---

Пластикові вінки - це що, символ?

Інакше чого вони такі популярні (слово не зовсім те, але хай)?



А якщо символ... то ж неоднозначний...

Що це я з пластиковим вінком порівнював?

---

В нет треба частіше заглядати. Поки з усім розібрався, три години минуло.

Поправка: ще не з усім правда, небагато лишилось і опційного, так би мовити.

Перечитую "Обделенные" Ле Гуїн.

Все-таки ранні книги в неї найкращі.

Мав заморочки чотири дні, і то ще не кінчилось... але ж воно себе виправдовує

Вчора з анімешниками сиділи... помалу втягуюсь. В принципі, воно й не дивно.

Із сьогоднішнього (вчорашнього себто):

а) зранку Орест фразу видав: "Потім диск можна мені повернути" (не дослівно).Мені конструкція сподобалась

б) виявляється, я популярна персона, аж смішно. Отримав питання, чи не знаю такого-то. Сказавши "ні", почув "А він тебе знає". Мда. Це навіть не смішно, це абсурд.



Все-таки людина багато переймає в оточення. Помічаю.

---

Завтра (?; в крайньому разі - післязавтра) у Львів.

^_^ (у всіх розуміннях)



Тільки... що ж сьогодні до вечора робити?

"Когда знаешь ответ, то и вопроса не существует, а если ответа не существует, то и вопроса быть не должно." Ле Гуїн, "Порог".



Потрошки перечитую казки Желязни.

---

Rainy Season

Снігу вже нема. Дощ.

Хочеться закохатись... не заочно...

Гарно це російською звучить - "хочется влюбиться"... хоч вірш пиши...

@музыка: Matsui Keiko - Rainy Season

---

Ага, ще про музику два слова... Yuki Akari, величезне спасибі - музика прекрасна...

---

Мы пьем чай в старых квартирах,

Ждем лета в старых квартирах...



Із застереженнями. Наприклад, ми на даний час - це тільки я, і літа ще не чекаєм, ще зимою не насолодились. Але все одно бошетунмай.

Сніг випав. Вчора лежав, правда, танув помаленьку. І все одно до сьогодні долежав, бо ледь підморозило. А вчора, вже під вечір, я надвір вийшов - раніше просто не було бажання - так снігом пахло!.. Рідко таке й буває.

Перечитав "Порог" Ле Гуїн. Мені казали, що "Волшебник Земноморья" - страшна книжка. Вони цеї не бачили просто.

Але що з того, що страшна? У Ле Гуїн всі твори якось... ну не знаю, як це виходить, але добрі, хороші.

Взявся за оповідання Желязни.

Петько з Іванкою якось так зійшовся тільки що не моментально, мені аж смішно. Характер в нього якийсь комунікабельний. На відміну від мого: не заважайте мені, то й я вам не буду.

Сьогодні Петька вже в школу приткнули. Без своїх курйозів не обійшлось, звісно.

Маленьке питання: стане нормальна людина собачити до CD-плеєра касетний магнітофон? Бо мережевий приймач - вже пройдений етап.

@музыка: Кино

---

Розжився на диск Matsui Keiko. Ня.

Легко ж мене часом заінтригувати...

---

Сніг вчора таки пішов. Навіть всерйоз. Кавайний. Тільки...

І ще довелось трошки спізнати роботу вантажника. Добре, що одноразово.



Світяться деякі надії. Буду сподіватись, що доля їх вирішиться в близькому майбутньому.

---

Альтернативна форма вітання?

div4usko, гризе мене одне питання...

---

Трошки Федора Михайловича

"Как это так выходит, что у человека умного высказанное им гораздо глупее того, что в нем остается?" ("Подросток")

"Реализм, ограничивающийся кончиком своего носа, опаснее самой безумной фантастичности, потому что слеп." ("Подросток")

"(...) остроумие еще не ум." ("Подросток")

"(...) адвокат - нанятая совесть" ("Подросток")

"(...) глазеют на говядину Рубенса и верят, что это три грации, потому что так велено верить по гиду (...)" ("Зимние заметки о летних впечатлениях") - оце мені сподобалось

"(...) людей думающих, а следственно, ничего не делающих (...)" ("Записки из подполья")

"(...) l'homme de la nature et de la vérité, по своей врожденной глупости, считает свое мщенье просто-запросто справедливостью (...) ("Записки из подполья")

---

Что с того, что мы немного того?

Наоборот, тем лучше.



Сьогодні сніг трошки падав. І то так... навіть не знаю, чи багато людей на нього хоч увагу звернуло.

А в Москві ще в ніч з неділі на понеділок випав...

Паскудне тут місто. З усіх боків паскудне.



Сюжетик придумався. Фентезійний. Хтозна, може і вийде що.

@настроение: мы хотим танцевать!

---

Ставити запитання часом означає і ділитись чимось, що знаєш... або не знаєш.

---

Ще не в аніме... прознав, що буде локалізація NwN 2 ))

---

Певно, буду зараз аніме дивитись...

@настроение: kawaii

---

Львів.

Дощ. Нарешті.

Анімешники.

"Кино".



...а якщо по-людськи?

Не знаю. Не складається.

І ще рибку мені подарували. Кавайну.

І хороше буває...