Таке ще. Я в академці. До лютого. Гуртожиток не дають - сіє означає, що у Львові мене, скоріш усього, регулярно не буде. Точніше, нерегулярно показуватимусь.

В контексті львівських анімешників не радує...

В принципі, ще не все ясно. Але сумніваюсь, що цих півроку у Львові буду.

Ох, як сумніваюсь...

Правда, є надія на інет. Нерегулярний. Клубний. Але - якийсь буде, по ідеї.

Треба комп.

---

27 серпня))

Не знаю. На той рік, певно, до Львова поїду. Бо... кхгм, не буду. Скажімо так, був не в собі. Занадто.

А то ще цікаво, що ж 27 числа у Львові робиться, а особливо під універом, біля Франка. І чи хтось би мені повірив.

Франку 150. Мені - 19.

Отак-то...

Людям - спасибі. Кому - вони знають.

І ще раз - отак-то...

@настроение: сиджу і думаю.

---

Хай буде мені пробачено, що поділився з собою чужим лінком...

http://anime.lviv.net/

Але ж як то наче спеціально для мене!

Львівські анімешники, львівські анімешники, львівські анімешники, львівські анімешники...

---

Їхав зі Львова минулий раз, то мене кіт проводжав. На вокзалі, певно, живе, красивий такий... Казав, що ще прийде.

Не знаю...

А то ще дома котя завелось... Неко-тян прозвав. Сміялись.

З чого?..

---

Таке от...

http://www.hallmark.com/wcsstore/Ha...rds/nfg2687.swf

---

Там же, на Гуглі, одкопав ^_^

Nyaaaaaaaaaaaaa!

---

Just so story)) ^_^

Нарешті майже все олл коррект. Шкода тільки, що майже. Нічого: основна нервотрьопка кінчилась.

^_^ Тепер лиш одне напівдругорядне питання вирішити лишилось. Правда, від нього залежить, як часто буду в інет виглядати до лютого. Сподіваюсь вирішити на свою користь. "Пожелай мне удачи!" ^_^



Так, прийшло зранку в голову, поки до Тернополя їхав: будь-яке висловлювання - це або констатація факту, або підгрунтя для цього... особливо проаналізувати не встиг поки. Підкажете?

Між іншим, про Тернопіль. У файнім місті чогось подорожчав проїзд у маршрутках - тепер гривня. Ну, мені, львівському, звично, а їм, бідним, як? З другого боку, вгледів там таке, чого ще ніде не бачив: "соціальна" маршрутка, проїзд - 0.75 від звичайного значення. Цікаво.

Не особливо, правда, а так - просто для порівняння. І ще з тої ж категорії: автотраса з Тернополя на Львів така... пристойна доволі. Волинські дороги не раз гірші.

У Львові сьогодні (?) отой r'n'b фестиваль... знаю навіть, де. Радості мені з того... навіть не маю поняття, якої холери оце пишу. Хіба що з хорошого настрою ^_^



Таке ма-а-аленьке питаннячко, цілком безглузде: це хто ж мене так читає активно?! Десяток раз за півдня... хм.

Ні, мені явно треба заспокоїтись ^_^



Так, між іншим і ні для чого... от що Google видає на kawaii ^_^

---

Старе розширення sys робиться цiкавим в контекстi псевдорозшифрування SOS. От уже справдi - "Билл был хитрее всех червей сетевых"

То так, напiвнесерйозно. Сиджу у Львовi i чекаю, що буде.

---

Катастрофа - без фантастики...

---

Куди воно котиться? Вже навіть вночі спокою не дають, причому ж не займався нічим, що могло б якось порушувати громадський спокій, валявся собі мовчки... Ні - "лягай". Куди лягай, коли й так лежиш? і знов лекцію мав - про суспільно корисне існування, нормальний спосіб життя, трохи чи не про режим дня і т.д.... дивуюсь, як то можна було в чотири фрази втиснути.

Я тут пропаду. Добре, що сьогодні альбо завтра на Львів поїду... але що потім буде?!

Терміново треба щось писати. Що-небудь.

---

Знов хочу надоооооооооооовго засісти за Ле Гуїн. За ранні романи Хайнського циклу, якщо конкретно, і читати повільно-повільно...

Можна?

---

Звичка - продумувати наперед розмови.

Яких не буде.

Звичка - нафантазовувати ситуації.

Звичка - вічно шукати щось, майже напевне неіснуюче...



А то ще часом форму відкриваю - і задумуюсь. І закриваю геть.

---

Помалу вертаємось до

- хіба хтось зважає?..

Може, й справді не варто.

---

Згадав: тоді ще по інтернет висловились... скажімо так, досить некрасиво. Точніше, не про власне інтернет, а про деякі аспекти його використання. Себто про те, чим зараз займаюсь.

Де я живу?



"Не помню, кто сказал, что если бы муравьев наделить сознанием, они могли бы завоевать Землю..." by Юрий Константинов, "Орех Кракатук".

Ну от - знов... Чи то в природі людини ідея завоювання сидить десь, чи як? "Як не ми їх - вони нас"... і т.д. Конфлікт в основі. Колись кінчиться?



Читаю все щось, читаю... А кругом - чортвідь-що діється. І

діо

т

из

м.

І нікуди не дінешся... Через те й читаю. Фантастику. Або щось подібне. Од детективів верне. І в неті трошки сиджу - по можливості. І ніц не ясно...

Валявся вчора... сьогодні цебто, заснути не міг... голову собі морочив всяким... сьогодні весь день так якось... ніяк, сіро, як під тими хмарами, що все небо затягують... а день сонячний був, а люди собі - веселі, раді, святкують щось... а мене смикають весь день... спокою не дають... тихого місця не знайдеш... річка - не річка, а потік грязюки, ніякого сенсу... водойми, значить, жодної... недомісто... реклама... небезграмотність... міщанство...

Чимось зайнятись треба. Але - де? кутка не найдеш, щоб не смикнули... Що тільки з мене хочуть?

Хоч з дому тікай.

---

А чим викликане явище потягу до формулювання висловлень, які тому піддаються, з максимально можливою точністю, ганьба на мою голову, хотілось би знати?

До того ж: а пристрасть до неофіційної словотворчості?

---

Трошки про кохання.

Почуття... хай знов буде мені пробачене невміння описувати / пояснювати поняття. Кому знайоме, той зрозуміє.

А освідчуються як? Що словесно, що текстуально - суть одна. Створити явище, - коливання середовища, нерівномірність поглиннаня світла поверхнею, - якому просто надається значення. Завжди умовне. І сприйняття залежить від знання співрозмовником/адресатом системи присвоєння умовностей...

Хтось колись говорив про Абсолют (в загальному розумінні, без конкретної прив'язки)?

---

Мав вчора невеличке незаплановане рандеву, на якому почув (непрямо, так що можна вважати домислом), що я псих, йолоп і так далі по списку відповідної лексики. Як наслідок довелось прослухати лекцію з прикладного молодезнавства, приправлену відомостями з теорії регулярного вживання алкоголю і основ розширення кола знайомств з протилежною статтю (термінологія моя). Тьху.

Коли воно кінчиться?

Ще такий факт: просвітлював мене двоюрідний брат. Однолітки. Гаплик.

Чи я чогось безнадійно не розумію?

Добре, що темно було. Бо він би образився.

---

Так, заскочив на... гм. Не на хвильку. Але й різниці небагато, особливо враховуючи кілько останніх днів, та й не тілько... тільки туману напустив. Прошу мені пробачити.

З якимось ступенем правдивості можу сказати (Гордо!), що почав вчити японську. На холери? А так... на тої ж холери, що й все інше роблю. Строго кажучи, вчити її буду ще до-о-овго і нудно. Ну й що?

Хороша звичка - від теми ухилятись, але себе не завжди виправдовує. Роздрукував ото собі сьогодні кілька сторінок тексту, російського і хіраганічного. Думав по дорозі до Ковеля трохи написання в пам'ять помістити... пшик з того вийшов. Тії знаки щоб запам'ятати - писати треба. Довго і багато.

Днями собі відзначив, що оте саме вміння трапляти туди, куди не хотілось би, без чого міг би обійтись, ще є. Смішно вийшло... добре, що тим обійшлось. Бо було таки смішно, моментами, звісно. Не підряд.

Дощі ото падали в нас тижнів два, а то й довше. Вже й не пам'ятаю, коли на озері був востаннє.

Скоро, боюсь, зовсім перестану поважати теорію ймовірності... ряд подій до того схиляє, бо триває. Правда, тепер події між собою менш пов'язані, але то не зменшує їх сукупної неймовірності.

Знов спокою не дає бажання щось писати. Щось і писав, як художнє, так і алгоритмічне. Художнє якось перестукаю, як матиму час і текст. Про алгоритмічне не питайте, бо таких підлих глюків уже давно не бачив.

Якщо коротко, то в основному все. Ширше - нема часу.

---

Вчора мав нагоду сказати "touche", чим і скористався. Ну й по заслузі мені.

Іще вчора сотворили чудо науки геометрії-фізики - усунули частину буйків з поверхні Винниківської калюжі. Уявляю, які емоції це викличе в рятувальників, коли вони почнуть це чудо виправляти

Ні, люди, подумайте - для чого буйки в тій калюжі? Людині, яка знає, що робить, вони або до лампочки, або вона взагалі далеко (у воду?) не полізе. Дегенерата взагалі ніщо не зупинить. А так ми з ORr'ом, чия ідея доведення, трохи естетизували вигляд водної поверхні, прибравши з неї противні брудно-жовті сфероїди

Ще якось, як матиму час, полякаю, кого вдасться, історією моїх похожденій в четвер, 6 липня 2006 року. До кінця дня я вже навіть не дивувався... день був рідкісно ненормальний, враховуючи те, що наступної ночі я ще й виспався.



Завтра нарешті заберусь з міста. Тільки недобре, що скоро знов муситиму вернутись... і не виключено, що матиму ще кілька веселих днів.

Чудеса.

---

І таке ще бачив вчора ввечері феєричне видовище: трамвайна колія і бруківка в світлі фар...невимовно!



Вже навіть у маршрутках вбачаю буржуйську сутність, бо в них, бачите, люк ззаду - відчувається тільки на останніх чотирьох сидіннях. Диференціація. Коротше, класова теорія починається... тьху.

Дожився))

Такий ще літній аспект: пішки йти кілька км ліньки, в маршрутці душно, трамваї ходять хтозна-як. Що вибирати? В сенсі оптимально вибирати?

Знаю що: рвонути на озеро... або взагалі геть зі Львова)

Тільки, жаль, не зараз.